Management.com.ua |
Фрагменти фільму “Диявол носить «Prada»” (“The Devil Wears Prada”, США, 2006). Енді Сакс, молода випускниця Northwestern University, приїжджає до Нью-Йорку, щоб спробувати зробити кар’єру репортера, але тимчасово влаштовується на роботу молодшої асистентки владної та вимогливої Міранди Прістлі, головного редактора відомого журналу мод Runway, роль якої блискуче зіграла Меріл Стріп.
Енді готова виконувати ексцентричні й глузливі завдання свого боса, бо знає, що “якщо зможе протриматися у неї хоча б рік”, то для неї будуть відкриті усі двері, і вона стане, нарешті, журналістом, чого вона так прагне.
Розглянемо модель ситуаційного лідерства на прикладі Міранди. Що робить Міранда для того, щоб виростити людей? Логіка індустріального суспільства працювала таким чином: менеджеру ставили цілі, контролювали і давали зворотний зв’язок (який часто був негативним), а потім керівник дивувався, чому менеджер саботує виконання задач. На жаль, інструмент зворотного зв’язку досить часто не працює, і тоді керівник починає певним чином стимулювати й підштовхувати. Підхід до управління в XXI столітті кардинально змінюється – він переходить в іншу парадигму з логіки “сказав-зробив-проконтролював-відзвітувався” до вирощування самодостатніх ініціативних людей, які можуть брати на себе відповідальність і самостійно приймати рішення. Саме це й робила Міранда – вона “виловлювала” мізки і створювала умови для їхнього зростання. Ніякої деталізації поставлених завдань – думайте самостійно і не втомлюйте питаннями.
Автор: Ярослава Лоянич, лідер HR-напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи
Джерело: Innovations.com.ua