Management.com.ua  

Перша криза (фрагмент к/ф “The Devil Wears Prada”)

23, Березень
2011

Фрагмент фільму “Диявол носить «Prada»” (“The Devil Wears Prada”, США, 2006). Якщо говорити про рівень зрілості Андреа (див. результати дослідження нижче), то на початку фільму вона – програмна, тобто не спроможна і не готова виконувати поставлені задачі. Коли трапляється перша криза – Андреа думає, що їй поставили задачу, складнішу за ту, яку вона може виконати. Але насправді вона лише думає, що це неможливо виконати.

Пізніше вона приймає поради Найджела і починає вчитися, в результаті чого стає задачною – хоча й готова рости та розвиватися в “Подіумі”. Коли Андреа успішно вирішує ситуацію з книгою про Гаррі Поттера, вона стає проблемною, відчуваючи, що спроможна протистояти будь-якому виклику й вирішити будь-яку задачу.

Рівень зрілості ми розуміємо як здатність (наявність характеристик, знань, навичок) і готовність (не просто бажання, а прямі дії) людини приймати рішення та брати відповідальність за їх прийняття. Цей показник завжди розглядається відносно результату. Рівень зрілості у людини може змінюватися від низького до високого, тому ми можемо сміливо вкладати зусилля в розвиток людей. Перехід з одного рівня зрілості на інший можливий після проходження через внутрішню кризу цінностей, коли життя ставить людину перед вибором – переглянути багаж цінностей і відмовитися від нефункціональних для розвитку у конкретний момент.

Однак необхідно розуміти, в яких саме ситуаціях і яким чином це правильно робити. У процесі виховування ми повинні враховувати і той факт, що люди іноді “скочуються” вниз за рівнем зрілості. Відповідно, людина з високим рівнем зрілості – це готова й спроможна особистість.

ДОСЛІДЖЕННЯ

У 1960-ті роки було проведено дослідження у великих корпораціях, результати якого продемонстрували розподіл за рівнем зрілості серед працівників компаній.

70% – “діти”, низький рівень зрілості. Люди, які не спроможні й не готові діяти. Їх ще називають “синіми комірцями”, або “програмними” (task oriented). Рівень зрілості не залежить від інтелекту, назви посади й віку. Людина, обтяжена регаліями, виявляє цілковиту відсутність бажання застосовувати нові, відмінні від стандартної “програми”, закладеної в їхній мозок, знання й навички – це типовий приклад, який нерідко трапляється у нашій бізнес-реальності.

20% – “підлітки”, хочуть та готові діяти (task solving), проте не мають достатніх знань та навичок. Їх ще називають “задачними”. Саме вони є золотим фондом кадрового резерву компанії, саме в них треба “вливати” знання, складати для них плани розвитку і розвивати. Найкращий стиль взаємодії з ними – наставництво і коучинг.


7 % – “юнаки”, готові й здатні брати на себе відповідальність за виконувані дії. Потребують самоутвердження за рахунок влади, професіоналізму. Також їх називають “проблемними”, через те, що саме вони вирішують проблеми. З ними немає потреби визначати кроки для виконання цілей. Необхідно лише поставити їм цілі, а спосіб досягнення вони оберуть самі. Найнебезпечніша категорія, тому що схильні до “зіркової” хвороби. Небезпека цього захворювання – повне нерозуміння людиною того, що вона неадекватна. Саме “зіркова” хвороба не дозволяє проблемним зробити найсерйозніший якісний стрибок у їхньому житті і стати лідерами, здатними створювати системи.

2% – “дорослі”, візіонери. Вони створюють системи, не потребують “цілепокладання” та емоційної підтримки. Самі шукають і знаходять способи досягнення мети – стратегію.

Усі ці категорії відрізняються, головним чином, кількістю стереотипів, які обмежують розвиток і самореалізацію людини. Чим менша залежність від стереотипів, тим менше емоцій – мозок працює краще. І, відповідно, тим кращий результат: особистий і робочий.

Автор: Ярослава Лоянич, лідер HR-напрямку Києво-Могилянської бізнес-школи
Джерело: Innovations.com.ua


Кількість переглядів: 2545

Догори