Лауреат Нобелівської премії з економіки Саймон Джонсон (Simon Johnson) і професор Антоніо Фатас (Antonio Fatás) обговорили роль штучного інтелекту у трансформації глобального балансу сил. Спираючись на свою нову книгу «Power and Progress: Our Thousand-Year Struggle Over Technology and Prosperity» («Влада і прогрес: наша тисячолітня боротьба за технології та процвітання»), Джонсон показує, як технології сприяють збільшенню нерівности та що необхідно зробити, аби забезпечити зростання, вигідне для багатьох, а не лише для обраних.
Це обговорення порушує наступні важливі та актуальні питання:
Питання зайнятости. У всьому світі триває гаряча дискусія щодо впливу ШІ на ринок праці — чи спричинить він масове витіснення робочих місць, чи навпаки, створить нові можливості? Джонсон звертає увагу на загрозу поляризації ринку праці, що потребує далекоглядної політики в усьому світі.
Автоматизація vs. Доповнення. Важливо, щоб технології не лише замінювали людину, а й створювали нові завдання, що доповнюють її навички. Такий підхід критично важливий для забезпечення загального добробуту.
Сила політики та передбачення. Вектор розвитку ШІ — не заданий наперед. Саме інституційний вибір, стратегічне управління й проактивна політика визначають, чи приведе ШІ до справедливого зростання, чи до ще більшої нерівности.
На шляху до ШІ, орієнтованого на людину. У світі зростає підтримка ідеї «працеорієнтованого» ШІ — технологій, які допомагають людям, розвивають їхні навички та сприяють справедливій оплаті праці.