Помилки звільнення на прикладах з чотирьох фільмів

Звільнення – одне з найскладніших завдань, яке доводиться вирішувати менеджеру. І справа тут не лише в юридичному аспекті, а й у психологічному факторі. Правильне звільнення дозволить не тільки вберегти репутацію компанії, але й зберегти лояльність колишнього співробітника. K.Fund Media на прикладах з чотирьох фільмів розповідає про помилки, які можна допустити у цьому процесі.

1. Псевдоспівчуття

Багато керівників бесіду про звільнення починають словами: «Для мене ця розмова також є важкою, як і для вас». Як зауважив з цього приводу своїй молодій колезі герой фільму «Мені б у небо»: «Тому, кого ти звільняєш, глибоко наплювати, як ти себе у цей момент почуваєш».

Важливо не викликати у звільнюваного співробітника відчуття безнадії: воно може призвести до чого завгодно – від спалаху гніву до, як у фільмі, самогубства. Можна запропонувати різні варіанти працевлаштування, пообіцяти хороші рекомендації.

«Звільнення – заборонене слово. Ми не звільняємо людей – ми даємо їм надію на майбутнє», – правильно помічає герой фільму «Мені б у небо».

2. Привселюдне покарання

Звільнення – процес інтимний. І ця неприємна новина повинна повідомлятися наодинці, а не в присутності всієї команди. Таким чином можна мінімізувати негативні наслідки, бажання помститися.

Найгірший приклад звільнення – це прилюдне покарання, як в епізоді серіалу «Мільярди». Надалі уражений співробітник докладе максимум зусиль, щоб помститися безцеремонному роботодавцю. Можете бути впевнені, в хід піде все: негативні пости в соцмережах, передача комерційної інформації конкурентам тощо.

3. «Пастка особистих обставин»

Недосвідчені HR-менеджери іноді не вміють дозувати прояв до звільнюваного співробітника співчуття та час, внаслідок чого опиняються в ситуації, яку можна назвати «пасткою особистих обставин». Потрапляють у неї тоді, коли починають вникати в обставини життя звільнюваного співробітника.

Приклад того, як менеджера вчать не робити цього, можна побачити у фільмі «Людина, яка змінила все».

Вся бесіда про звільнення має вкластися максимум у 15-20 хвилин. Інакше вона перетвориться на відверту розмову, на сповідь звільнюваного співробітника, що б’є на жалість, у що завгодно, крім конкретного менеджерського кроку.

Для того аби менеджер не потрапив в таку пастку, його бесіда зі звільнюваним повинна залишатися у формальних рамках. Недарма головний герой фільму пояснює своєму учню, що не може занадто зближуватися з гравцями очолюваної ним команди – адже йому, можливо, доведеться колись звільняти їх.

4. Втрата ініціативи

Епізод із фільму «Краса по-американськи» – приклад неправильної підготовки звільнення. В результаті співробітник перехопив ініціативу в свої руки та почав шантажувати фірму загрозою розповісти про розтрати. Розмову потрібно було перервати, пригрозивши йому судовим переслідуванням за наклеп. Але цього не було зроблено, і в підсумку співробітнику вдалося виторгувати собі вихідну допомогу в розмірі $60 тис.