Management.com.ua |
Фрагмент фільму “Уолл-Стріт: гроші не сплять” (“Wall Street: Money Never Sleeps”, США, 2010). У цьому епізоді чітко демонструється система прийняття рішень у фінансових установах. Перше, що впадає в око – відсутність жінок за столом зібрання. До фінансового інвестування не допускаються жінки, оскільки вони є консервативними за своєю природою і не можуть приймати агресивних рішень, а у чоловіків толерантність до ризику набагато більша.
Джейкоб Мур, молодий романтик, який сліпо вірить та живе ідеєю про альтернативну енергетику. Він настільки щиро сповідує свою ідею, що вона для нього стає сутністю. На противагу Джейкобу – спікер на засіданні інвестиційної компанії – більше прагматик, який чітко розуміє хто і що контролює у фінансовому світі. Кожне його речення і його концепція інвестування пов’язана з фінансовим парадоксом, який має чимало спільного з моральним ризиком. Його логіка є такою: якщо “Черчіль і Шварц” контролює активи певної компанії, значить не потрібно робити власного аналізу при інвестуванні грошей у цю компанію. Це проблема фрі-райдерства – немає сенсу витрачати зусилля та кошти на побудову моделей та проведення аналізу, якщо хтось вже це зробив. Тоді виходить замкнуте коло – якщо усі думають, що хтось інший моніторить ринки, то у результаті виходить, що їх ніхто не аналізує.
Автор: Євген Пенцак, викладач фінансів та ризик-менеджменту в Києво-Могилянській бізнес-школі
Джерело: Innovations.com.ua