«WeCrashed», або Як збудувати повітряний замок з оцінкою у $47 млрд

Серіал «WeCrashed» («Стартап, що зазнав краху», США, 2022) розповідає історію компанії WeWork: злет із нічого до химерного всього — а потім стрімке падіння назад у «майже нічого». Історія, в яку складно повірити, але яка дарує рідкісне задоволення від спостереження за тим, як мильна бульбашка вибухає на очах.

Серіал цілком міг називатися «WeBoggle». Адже ця екранізація й без того гротескної реальності викликає не стільки розуміння, скільки подив: як це взагалі сталося? Хто це дозволив? Чому всі були такими сліпими? Apple TV+ тут долучається до моди на драматизацію реальних подій, які більше схожі на сюжет сатири, ніж на хроніку сучасного бізнесу.

Серіал починається восени 2019 року — саме тоді, коли засновник WeWork Адам Ньюман у виконанні Джареда Лето готується до примусового звільнення з компанії, яку сам збудував. На горизонті вже маячить крах: єдиноріг — стартап із ринковою оцінкою понад $1 мільярд — виявляється не більше ніж міражем. У WeWork закінчується магія.

Далі сюжет перескакує між минулим і сьогоденням, поступово розплутуючи клубок: як Адам і його дружина-муза-двигун-партнерка Ребекка (Енн Гетевей), пройшовши шлях від «кузенки Гвінет Пелтроу» до крижаного мільярдного монстра, примудрилися знищити власне творіння.

WeWork оцінювали в $47 млрд просто тому, що Ньюман мав рідкісну здатність продавати мрію. А Ребекка, мов дзеркало, подвоювала його амплітуду. І так, усі якось не помітили, що за «інноваційною» обгорткою WeWork ховалася звичайна рієлторська модель — компанія, що просто здавала в оренду офіси.

І поки Ньюман літав приватним літаком за $60 млн, інвестори роздавали мільйони на його візію. Але бізнес — це не особистий маєток, навіть якщо ти його заснував. І гравці, які цього не усвідомлюють, зрештою сходять зі сцени.

Серіал «WeCrashed» не надто заглиблюється в системні причини такої катастрофи. Він не аналізує, як фінансова логіка та корпоративні структури дозволяють відриватися від реальності в індустрії, що, здавалося б, управляється найкращими аналітичними мізками світу. Це радше шоу для задоволення — без глибокої критики чи рефлексії. Навіть «Silicon Valley» Майка Джаджа говорить про моральні компроміси в стартап-середовищі значно більше.

Та лишається ще одна цікава тема: ціна харизми. WeWork під керівництвом Ньюмана мала майже культовий характер. Чи справді варто очікувати, що інвестори — навіть дуже багаті — залишаться байдужими до магнетизму особистості, якщо обіцянки виголошуються з належною енергетикою? Можливо, саме це варто навчитися враховувати в оцінці ризиків.

Загалом, «WeCrashed» — це яскраво зрежисована казка про корпоративну мегаломанію, що більше нагадує розважальну сатиру, ніж анатомію сучасного краху. Вона залишає по собі не стільки аналіз, скільки естетичне задоволення від видовищної катастрофи. Але іноді цього й достатньо.

За матеріалами The Guardian