Ми вшановуємо не тих лідерів?

Уявіть, що ви обираєте капітана для полярної експедиції. Кандидат А — Руаль Амундсен, і він бездоганний: першим досягнув усіх головних полярних цілей. Кандидат Б — Ернест Шеклтон, кожна подорож якого закінчувалась катастрофою. Але саме другого ми обожнюємо як лідера. Чому? Бо нас зачаровують драми, а не компетентність. Ми плутаємо «екшн» із лідерством і прославляємо тих, хто гучний, а не тих, хто ефективний. Амундсен, скромний і обережний, — справжній герой, але нудний для голлівудського сценарію.

У своєму виступі на конференції TED історик Мартін Гутманн (Martin Gutmann) пропонує переосмислити поняття лідерства. Суспільство часто помилково віддає перевагу лідерам, які демонструють бурхливу діяльність в кризових ситуаціях («героїчна» боротьба), ігноруючи при цьому тих, хто завдяки ретельному плануванню та знанням запобігає кризам («нудне» управління). Ця «помилка дії» призводить до того, що на керівні посади потрапляють неефективні індивиди, а справжні професіонали залишаються в тіні, що негативно впливає на успіх організацій.

Гутманн закликає цінувати лідерів, які вміють запобігати проблемам завдяки вдумливій підготовці та системній роботі, а не тих, хто героїчно долає наслідки власної некомпетентності.