Management.com.ua |
Що спільного у насіння й ідей? Які запитання стимулюють нашу допитливість? Які аналогії з нашим мисленням можна побачити у живій природі? Про це розповідає у короткому відео геобіолог Хоуп Джарен (Hope Jahren).
Деякі тези Хоуп Джарен:
— Буває дуже корисно подумати про речі, які вам добре відомі, але перевернувши їх догори дригом. Це як підняти із землі камінь й подивитись на його іншу сторону. Ви побачите безліч комах, що рухаються — цілий новий світ, — але водночас це буде той самий камінь.
— Уявіть собі, що було б, якби кожен жолудь на кожному дубі виріс у нове дерево. Напевно, тоді на землі взагалі не було б тварин — для них просто не вистачило б місця. Підхід рослин до розмноження кардинально відрізняється від людської логіки. Вони випускають безліч паростків, вирощують дуже багато плодів, у яких невеликий шанс вкорінитись, а тим більше — вирости. Власне, дереву достатньо лише одного свого нащадка, який замінить його на цій ділянці планети, але воно виробляє насіння постійно. Насіння — це маленький шматочок надії, який не мав практично жодного шансу на успіх.
— З іншого боку, кожне дерево колись було таким майже безнадійним насінням. Отже, кожне дерево — це щось неймовірне, практично неможливе, але й реальне, велике, довготривале. Це приклад того, що можна побачити, якщо подивитись на те звичне, що нас оточує, з іншої перспективи — додавши трохи більше радості та дещо більше зв’язку.
— Допитливість виявляється у запитаннях, які ми ставимо. Наприклад: чому це дерево добре росте саме тут, а не в іншому місці? Запитання, що стимулюють цікавість (і, зрештою, креативність) — це такі, що їх могла б поставити маленька дитина. Скажімо, чому всередині нашого будинку не ростуть дерева? Відповіді на такі запитання можуть згодом перетворитись на успішні рішення серйозних проблем.
— Звичайно, щоб створити продукт, потрібні фахівці з різних сфер. Але важливість цього першого кроку, коли ми ставимо «дитячі» запитання, складно переоцінити. Його не можна замінити чимось іншим.
Джерело: open