Management.com.ua |
Питання: “Я — власник стійкого роздрібного бізнесу. Прочитавши Вашу книгу, я зрозумів, що я перебуваю в класичній «пастці засновника». Так ось, я хотів відійти від справ, але все зав’язано на мені, співробітники вимагають постійного нагляду”…
Питання: “Я керую успішною девелоперською компанією. У минулому році ми створили детальну стратегію і найняли провідну консалтингову компанію для впровадження цієї стратегії. Минуло шість місяців, але прогресу немає”…
Часто трапляється, що глави департаментів компанії думають тільки про свої проблеми. Їх цікавить лише те, що відбувається в їхніх відділах і не цікавить ситуація в компанії в цілому. А коли щось відбувається, вони обов’язково знаходять когось, кого можна звинуватити…
IT-компанія зіштовхнулася з проблемою: ринок змінюється швидко, і компанії необхідно швидше підлаштовуватися під нові умови, аби не втратити частку ринку. Але рада директорів зволікає з прийняттям рішень…
Ситуація. Компанія є частиною державного промислового холдингу. У зв’язку з цим їй заборонено виходити на відкриті ринки. Через кризу держава купує у неї все менше і менше послуг і при цьому вимагає збільшити рентабельність і маржу бізнеса…
Іцхак Адізес (Ichak Adizes), автор однойменної методології, один із провідних світових експертів з менеджменту та підвищення ефективності, в наступному короткому відео розповідає, чому грошова винагорода фактично є демотиватором і що людей реально мотивує у своїй роботі…
Кризи неминучі. Рано чи пізно будь-яка компанія переживає кризу. І більшість із них у решті її успішно долають. Але персонал компанії, дивлячись на кризові процеси, що відбуваються, починає хвилюватися. Моральний дух падає: люди просто перестають вірити в майбутнє компанії. Що робити?..
Питання: “Доктор Адізес, Ви завжди говорите, що потрібно відокремлювати довгострокову функцію від короткострокової, маркетинг від продажів. У нас IT-компанія. Ми постійно запускаємо нові продукти, і у нас маркетинг підключається до продажу відразу ж після запуску продукту. Тобто, ми не можемо відокремити одне від іншого. Що нам робити?”
У будь-якій компанії з часом накопичуються витрати. Це як пил, який довго не витирають. Різні статті витрат, які, насправді, нікому не потрібні. Ми дивимося на бюджетні статті та запитуємо себе, а чому ми витрачаємо на те, на те? Тому що хтось колись прийняв рішення…
Ми використовували найсучасніші методи найму. Ті люди, які виявляли інтерес під час інтерв’ю, втрачали свій ентузіазм, коли приходили працювати в нашу компанію. Ми залучили дуже дороге кадрове агентство, але результати нас не задовольнили. У чому їхня помилка?..