Management.com.ua |
Неперевершена мініатюра майстра сатири Аркадія Райкіна про пропаганду та гру словами, коли втрачається будь-який сенс. Як завжди, надзвичайно актуально…
“Скажімо, виготовлена одна табуретка. Що таке одна табуретка? Одна табуретка погоди не робить. А якщо приписати нулик? А якщо два?..” Приписки, окозамилювання, обман – інструментарій класичного бюрократа. Майстер сатири Аркадій Райкін дотепно і влучно розкриває проблему, яка, на жаль, досі дуже актуальна.
Як правильно написати заяву, щоб її не просто прочитала зацікавлена особа, але і відреагувала відповідним чином? Неперевершений майстер сатири Аркадій Райкін у своїй мініатюрі є прообразом ні кого іншого, як… сучасного копірайтера…
У мініатюрі майстра сатири Аркадія Райкина розігрується історія одного призначення. Начальник-самодур призначає співробітника на позицію винахідника, прикриваючись думкою колективу. Однак співробітник стверджує (і абсолютно правий), що для цієї позиції потрібні відповідної компетенції, а попросту – талант.
Тяжка доля начальника… Всі від нього щось хочуть. Всім він потрібен. Жодне рішення не можуть без нього прийняти. Він – своєрідний “передатчик”, через який здійснюється трансляція наказів; проміжна ланка у системі прийняття рішень. Просто він – незамінний…
Спізнюватися на роботу – це, звичайно ж, не дуже добра звичка. Але не завжди і вчасний прихід на роботу – гарантія ефективної праці. Адже може статися і так, як з героєм наступного відео за участю майстра сатири Аркадія Райкіна.
На роботі ми іноді зіштовхуємося з абсурдними ситуаціями, які просто неможливо вирішити. Але при цьому потрібно певним чином відреагувати: наприклад, поставити продукцію, якої попросту немає в наявності. У цьому випадку на порятунок приходить так звана «дурочка» – чудовий спосіб задурити голову клієнту…
Вашій увазі пропонується фрагмент фільму Аркадія Райкіна – “Люди і манекени” (СРСР, 1974). У даному епізоді горе-раціоналізатор пропонує різноманітні утопічні рішення. Але, якщо подумати, чи так вже вони утопічні?
“…Якщо я працювати почну, я такого натворю, таких дров наламаю, таку кашу заварю – три інститути 5 років розсьорбувати будуть – не розсьорбають. Жоден диверсант стільки шкоди заподіяти не зможе, скільки я, якщо лише пальцем ворухну”. Неперевершений Аркадій Райкін у своєму сатиричному монолозі дуже яскраво описує так званих “фахівців”, паразитів і пристосованців, яких й у наш час можна зустріти практично в будь-якій організації.