Уроки лідерства (к/ф «Other People’s Money»)

Комедійна драма «Other People’s Money» («Чужі гроші», США, 1991), знята в часи розквіту корпоративних рейдерів, пропонує особливий погляд на капіталізм стейкхолдерів.

Фірми мають чимало різних стейкхолдерів (або зацікавлених сторін), і всі вони важливі. Але компанії, природно, мають тенденцію фокусуватися на своїх співробітниках. Люди, які працюють у компанії, уособлюють її. Це ті, кого ви бачите щодня, і це ті, кого ви намагаєтеся мотивувати. Звичайно, жоден стейкхолдер не є важливішим за боса.

Проблема в тому, що бос, як правило, не є власником підприємства. В історії бізнесу немає кращого — або оманливо легкого — висвітлення цього віковічного конфлікту між агентами та власниками, ніж фільм 1991 року «Чужі гроші», знятий за однойменною дотепною п’єсою Джеррі Штернера. Він не змусить вас забути Пітера Друкера, Тома Пітерса чи навіть Карла Маркса. Але фільм надовго залишить у вашій пам’яті Ларрі-«ліквідатора». І ви будете насолоджуватися кожною хвилиною цього дійства.

Ларрі (повне ім’я Лоуренс Гарфілд) — корпоративний рейдер, який одного ранку прокидається і бачить на екрані спокусливу мішень — New England Wire and Cable — поважний промисловий концерн із лояльними працівниками, без боргів і постійних збитків. Залежне від імпорту і підтримуване лише своїми дочірніми компаніями, підприємство швидше мертве, ніж живе, а його акції впали більш ніж на 80% порівняно з тим, що було десять років тому.

Гарфілд, якого з вишуканою нешанобливістю і бездоганною чутливістю грає Денні ДеВіто, має намір скупити знецінені акції і розблокувати вартість земельних ділянок та інших активів, розпродавши їх, навіть якщо це знищить усі робочі місця в кабельно-провідниковому підрозділі. Але Ендрю «Йорґі» Йорґенсон (Ґреґорі Пек), син засновника, все ще керує компанією, і він має багато старомодних уявлень про спільноту, спадкоємність і відданість справі…