У п’ятій і останній частині виступу Біла Гейтса перед студентами Гарварду, він знову повертається до проблеми світової нерівності, стверджуючи, що “від людей, яким дається найбільше – очікується найбільше”. Він сподівається, що випускники Гарварду знайдуть у собі сили та можливості допомогти тим людям, які потребують цього, і яких, можливо, не поєднує нічого, окрім людяності.